Батькам

Перегляньте разом із дитиною: 

Цікавий мультфільм 

про небезпеку, яка може підстерігати користувачів інтернету.

Практичні поради:

 Що можна протиставити ймовірним негативним впливам медіа на Вашу дитину

Регулювання медіаекспозиції та медіаконтенту. Бажану експозицію — скільки часу дивитися телевізор, сидіти в інтернеті — визначають індивідуально з урахуванням загальних вікових орієнтирів, фізичного та психологічного стану, мети і бюджету часу, інших життєвих обставин. Варто бути поінформованим про медіаконтент, з яким контактують діти. Варто обмежувати потенційно шкідливий для дітей відповідного віку медіаконент, про який можуть повідомити спеціальні позначки НІКАМу: сцени насильства, жахи, еротичні сцени та статеві взаємини, зображення дискримінації, наркотиків, брутальна мова. Про систему позначок для відео- та комп’ютерних ігор можна знайти інформацію на сайті http://www.pegi.info (Пан’європейська гейм інформація). Ризики від перегляду еротичних сцен різні для малих дітей і підлітків. Зовсім малі діти можуть хибно зрозуміти такі сцени як насильство і боятися, діти 8-12 років часто відчувають себе ніяково, незручно, коли бачать зображення сексу й іншу інтимну поведінку. Підлітки прагнуть інформації про секс, бо в цей час формується їхня сексуальна ідентичність, вони активно пізнають себе. На жаль, зображення сексу в медіа дуже далеке від реальності й може дати хибні уявлення, що завдадуть шкоди. Крім того, цілком можливо, що деякі підлітки перебуватимуть під впливом медіа та приймуть сексуальну поведінку раніше, зокрема збочену сексуальну. Під дискримінацією розуміють будь-яку поведінку (зокрема, висловлювання), коли окремі групи населення зображені як нижчі, чи то за ознакою раси, релігії, кольору шкіри, статі, національності, чи етнічної належності. Можливий шкідливий вплив дискримінації в аудіовізуальних медіа — те, що діти починають вважати такі дії нормальними. Можливий шкідливий вплив від зображення процесу виготовлення, використання важких наркотиків (наприклад, героїну, кокаїну) і зловживання легкими наркотиками (гашишем, марихуаною) та алкоголем в аудіовізуальній продукції в тому, що діти сприймають це як нормальне явище. Якщо таке використання показано в позитивному світлі, діти та підлітки можуть навіть бачити його як варте наслідування. Багато прикладів брутальної мови, зокрема нецензурної лайки медіаперсонажів, надають змогу дітям себе ідентифікувати й наслідувати таку поведінку.

Правила користування медіа. Важливо, щоб правила були. Навіть якщо правила не досконалі — це краще, ніж ніяких. Якщо дитина порушує чинні правила, вона перебуває в іншому стані (напруженішому, настороженішому) — цей стан сам собою має профілактичний ефект. Найдієвіші правила — які мають розгалужену систему санкцій за їх невиконання (за маленьке порушення — маленьке покарання, за більше — й покарання більше). Дитина все одно інколи порушує правила, якщо їй відомі санкції — вона це робить свідоміше. Доведено, що найкраще дотримуються тих правил, у створенні яких людина брала участь. Відчуття причетності до створення правил зменшує спротив. Добре, якщо правила взаємні — створюються не лише для дитини, а для всієї сім’ї. Найкраще впливає на виконання дітьми правил те, що їх виконують і батьки. Варто час від часу переглядати правила, щоб вони найбільше враховували інтереси учасників спільного договору про використання медіа.

Ефективні способи спілкування з дітьми щодо медіа.  Ефективним буде таке спілкування, коли дитина вільно може спитати про те, що її дійсно зацікавило в побаченому, розказати про те, що її схвилювало, висловити своє ставлення і розвинути думку, відкрити для себе щось нове. Інколи малій дитині важко висловити свої думки та почуття словами, можна підказати інші способи розмови — невербальні, наприклад малювання з подальшою розповіддю. Дуже важливо уважно слухати й підтримувати, щоб спілкування було приємне. Спілкування має бути взаємним. Дитині буде цікаво, коли вона відчує, що й вам цікаво щось розказати і послухати. Інколи дитина (особливо старшого віку) не хоче спілкуватися. Варто вибрати кращий час. Організовуйте ситуації спілкування з дитиною, якщо вони узвичаєні, становлять частину культури сім’ї — це гарний профілактичний засіб проти багатьох негараздів і ризиків. Гарний привід для спілкування — спільний перегляд.

Медіа-культура особистості: соціально-психологічний підхід /

 За ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. — К.: Міленіум, 2009